Через політичні події останніх років Україна постала перед великими викликами, які змусили звернутись до нашої історичної пам'яті. Особливо актуальними стали ідеї патріотизму, національної ідентичності, питання світоглядного вибору.
З початком бойових дій також надзвичайно зросла роль військових капеланів у психологічному розвантаженні воїнів, знятті симптомів ПТРС, зміцненні бойового духу. У цих умовах священники Православної церкви України проявили себе як справжні духовні отці, готові допомогти у розмові з Христом і молитві, роздумах про життя і смерть. Віра і релігія стали невід'ємною складовою у житті військових.
Початкова ідея керівництва частини Національної гвардії України, розташованої на Білгородському шосе у Харкові, полягала в будівництві каплички для військовослужбовців, яка у вихідні могла б слугувати і цивільним відвідувачам.
Звернувшись за підтримкою до президента БФ "Україна ХХІ" Всеволода Кожемяка, ініціатори отримали зустрічну пропозицію - збудувати повноцінний храм, який би став своєрідним духовним форпостом України.
Найближчий до державного кордону з РФ (35 км) український храм, розташований на території військових, - це архітектурний символ нашої історії, війни і гідності і ще один прихід ПЦУ у Харкові зі статусом ставропігії, який підпорядковується безпосередньо безпосередньо Предстоятелю Православної Церкви України